top of page
Шановні батьки! Пам’ятайте, що ви є учасниками освітнього процесу і несете
відповідальність за якісне засвоєння дитиною навчального матеріалу!
348218515_2797641190366461_5056220418355221158_n.jpg
116720094_954611155040824_2681512986017261920_n.jpg

5 ПРИЧИН, ЧОМУ ПОТРІБНО ЧИТАТИ ДІТЯМ

Кожна дитяча книга — це світ із незвичайними персонажами, яскравими картинками та добрими емоціями. Книги розвивають мовлення малюка та його емоційність, спонукають допитливість, відкривають цілий світ. А чого ще можуть навчити книги наших дітлахів?

1. Фантазувати.

В анімаційному або художньому фільмі герої та декорації подаються дитині вже «готовими», такими, як їх побачив режисер. Книга вмикає дитячу фантазію. Слова, надруковані на папері, перетворюються на образи. Кожен маленький слухач або читач уявляє собі героїв і світ, в якому вони живуть, по-своєму.

2. Перемагати свої страхи.

Часто в дитячих книгах зустрічаються негативні і навіть досить страшні персонажі. Саме в ранньому дитинстві у малюка формується здатність справлятися зі своїми страхами. Він вчиться не боятися Баби-яги, намагається подружитися з Бармалеєм, шукає всілякі шляхи і лазівки, які допомагають йому стати хоробрішим. Усі ці маленькі і великі перемоги відіграють величезну роль у становленні особистості, вихованні характеру. Дитина дорослішає через випробування і долає свій страх разом із героями казок.

3. Співпереживати та співчувати.

Дитина переживає все те, що відбувається з героями книг і приміряє на себе. При цьому вона вчиться розрізняти, «що таке добре і що таке погано», розпізнавати добро і зло, вибирає, ким би вона хотіла бути і на чиєму боці. Напруга, яку відчуває малюк, слухаючи історію, і та емоційна розрядка, то полегшення по закінченні, коли стає зрозуміло, що «все добре», є можливістю «скинути» агресію мирним шляхом, перемогти уявного ворога, відчути себе сильним і благородним.

4. Знаходити інформацію.

Будь-яка освіта починається з самоосвіти. Тому в бібліотеці малюка неодмінно мають бути всілякі енциклопедії та пізнавальні книги. Розглядаючи картинки і слухаючи мамине читання, маленький чомусик знайде відповіді на багато своїх питань. Поступово він усвідомить, що існує чимало книг, в яких можна відшукати цікаву для себе інформацію. І робити це зовсім не складно.

5. Умінню спілкуватися.

Існує чимало книг, що стануть чудовими помічниками у розвитку комунікабельності малюка. Слухаючи казки та оповідання, дитина проживатиме ситуації разом із головними героями, і, завдяки цьому, розбиратимеся в правилах поведінки й особливостях спілкування з однолітками.

ВПЛИВ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ НА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Формування правильної вимови у дітей - це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати звернене до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми (а особливо з тими, що вже мають порушення мовлення) велику увагу необхідно приділяти розвитку функції дрібних м’язів рук. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування.

Зв’язок рухів руки з мовленням був відмічений ще в 1928 році. Пізніше, на основі спеціально проведених дослідів було висунуто думку про те, що рухи пальців рук стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини.

Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін.

Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Недарма в багатьох школах України існують, так звані, співбесіди, тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються завдання на визначення рівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення.

Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання.

Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичок письма. 

З самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Вже в ранньому дитинстві можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, які пов’язані з корою головного мозку. В ранньому та молодшому дошкільному віці необхідно виконувати прості вправи, які супроводжуються віршованим текстом (наприклад “Сорока”), не забувати про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання та розстібання ґудзиків, зав’язування шнурків і т. п. і, звичайно, в старшому дошкільному віці робота з розвитком дрібної моторики та координації рухів руки має стати важливою частиною підготовки до школи.

Пам’ятайте, що малюкам пропонуються вправи у спрощеному варіанті, доступні їх віку. Більш старшим дітям завдання можна ускладнювати.

Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Велике значення в цих іграх-вправах має текст. Він має бути веселим, доступним для дітей даного віку. Необхідно пояснювати значення тих чи інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати сприятливий емоційний настрій.

Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:

  • Розминати пальцями пластилін, глину.   

  • Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, шарики.  

  • Нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто. 

  • Стискати та розтискати кулачки. 

  • Робити м’які кулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш. 

  • Двома пальцями руки (вказівним та середнім) “ходити” по столу, спочатку повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою. 

  • Показувати окремо тільки по одному пальчику. 

  • Барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу. 

  • Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею. 

  • Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі. 

  • Нанизувати великі ґудзики на нитку. 

  • Зав’язувати вузлики на мотузці. 

  • Застібати ґудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки. 

  • Закручувати шурупи, гайки. 

  • Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками. 

  • Складання матрьошок. 

  • Малювання у повітрі. 

  • Ігри з піском, водою. 

  • Малювати, розфарбовувати, штрихувати. 

  • Різати ножицями.

Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. “Пальчикові ігри” начебто відтворюють реальність навколишнього світу – предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході “пальчикових ігор” діти, повторюючи рухи дорослих активізують моторику рук та мовлення.

“Пальчикові ігри” – це інсценування яких-небудь рифмованих розповідей, казок з допомогою пальчиків. Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях “праворуч”, “ліворуч”, “вгору”, “вниз” і т.п. На початку та вкінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути поглажування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками.

Моя сім’я

Цей пальчик – мій дідусь, 

Цей пальчик – моя бабуся,

Цей пальчик – мій татусь,

А оцей - моя матуся,

Ну, а цей маленький – я,

Ось уся моя сім’я (Почергове згинання пальчиків починаючи з великого)

Хованки

Пальці в хованки всі грались

Ось так, ось так,

В кулачки всі заховались,

Ось так, ось так. (Ритмічно згинати та розгинати пальці, покрутити кулачком)

Сорока

Сорока білобока

Кашу варила

Діточкам давала.

Цьому дала,

Цьому дала,

Цьому дала,

Цьому дала,

А цьому не дала:

Ти дрова не рубав

І води нам не давав,

Ти і піч не натопив

І нічого не поїв. (Вказівним пальцем правої руки водити по долоні лівої. Згинати почергово кожний палець, крім мізинця. Згинати і розгинати всі пальці в ритмі потішки)

Зайці

Скаче зайчик перший

Під високою сосною,

А під другою сосною,

Скаче зайчик другий. (Вказівний і середній пальці правої руки підняті вгору, всі інші випрямлені і з’єднані. Долонею правої руки тримати вертикально вгору. Пальці широко розставлені. І так само іншою рукою)

Соління капусти

Ми капусту порубали,

Свіжу моркву натирали,

Ми капусту посолили,

З неї соку надушили. (Різки рухи прямими кистями рук, пальці з’єднані, долоні прямі. Почергові рухи рук до себе і від себе. Пальці стиснуті в кулаки. Кінчики пальців обох рук зібрані разом, імітуємо посипання сіллю. Інтенсивно стискаємо пальці обох рук в кулаки)

Коза і козенята

Іде коза рогата,

Коза бородата,

Козенятко спішить,

Дзвоником дзвенить. (Вказівний і мізинець правої руки вгору. Інші притиснути до долоні. Вказівний і мізинець палець вгору. Пальці долоні прямі, з’єднані з великим, опущені до низу)

 Замок

На дверях замок висить,

Ми його відкриєм вмить.

Постукали, покрутили

І легесенько відкрили. (Ритмічні швидкі з’єднання пальців обох рук в замок. Пальці зціплені в замок, руки тягнуться в різні сторони. Рухи зціпленими пальцями від себе, до себе. Пальці зціплені біля долонею постукують один одного. Пальці розціплюються, долоні в сторони.)

1586435026_003.jpg
depositphotos_4766563-stock-photo-baby-indoors-playing-with-toy_edited.jpg

Інформація для батьків

«Сенсорний розвиток – вдома»

      Сенсорний розвиток дитини – це важливий та значущий процес для гармонійного розвитку дитини. Як же організувати його вдома? Даємо вам  кілька порад щодо того, у які ігри без особливих витрат можна пограти з    дитиною вдома.

Коли дитина йде мити руки, спитайте її, які в неї зараз руки та які вони стануть потім. Заохочуйте малюка використовувати слова «сухий», «мокрий».

  • Гра «Саморобні пазли». Розріжте на 3 (потім на більше) частини будь – яку предметну картинку, листівку. Спочатку запропонуйте дитині зібрати її за зразком, а потім – самостійно.

  • Гра «Заклей дірки». Візьміть  будь – яку картинку, листівку, світлину із журналу, книги (зображення має бути зрозумілим дитині), виріжте з неї квадрати, круги, трикутники. Наклейте картинку (з дірками) на аркуш білого паперу та запропонуйте дитині закрити на картинці «білі плями) фігурами, які з неї вирізані.

  • Гра «Угадай, що я роблю?». Запропонуйте дитині здогадатись, які дії Ви виконуєте. Покажіть без слів, як Ви вмиваєтеся, чистите зуби тощо, а дитина нехай називає дії. Потім поміняйтеся ролями.

  • Гра «Помалюємо». Наклейте на чистий аркуш паперу зображення предметів, тварин і попросіть дитину з’єднати їх лініями. Інше завдання: прикріпіть аркуш до столу й покладіть на нього кубик, а потім попросіть дитину штовхати  цей кубик олівцем. Олівець залишає слід – покажіть його на папері.

  • Гра «Що це?». На прогулянці, після шумних ігор, присядьте з малюком на  лавку і спробуйте пограти в таку гру. Оберіть три будь – які предмети, наприклад травинку, маленький камінець та листок. Нехай  малюк візьме один із цих предметів і водить ним угору та вниз по Вашій руці доти, доки ви із заплющеними очима не визначите, що це за предмет. Тепер черга малюка заплющити очі. А Ви оберіть який – небудь предмет і водіть ним по руці. Малюк повинен відгадати, що Ви обрали.

По дорозі з дошкільного закладу зверніть вагу дитини на колір неба, форму хмаринок; розгляньте осіннє листя, як іскриться на сонці сніг тощо.
Такі ігри потребують неабияких розумових зусиль і сприяють розвитку сенсорного сприйняття.

  • Facebook
  • Twitter
  • LinkedIn
  • Instagram

Вчимо дитину кольорів

ВЧИМО ДИТИНУ КОЛЬОРІВ

ПРОСТІ  ЗАНЯТТЯ

  • Сортувати. Покладіть в одну купу кубики або інші будь-які однакові предмети двох кольорів. Спробуйте їх розкласти на дві купки, кожні по квітам. Дитина швидко зрозуміє, то ви робите. Нехай спробує також. Поступово додавайте в загальну купу ще по одному кольору.

  • Гра в конструктор. Збираючи з малюком з конструктора будинок або замок, підбирайте деталі за кольором. Найкраще, перед тим як вчити дитину розрізняти кольори деталей, розділити їх на купки за кольорами. Потім, коли піде процес гри, називайте малюкові кольору, а заодно давайте йому запам’ятовувати їх. Для цього скажіть йому, що ви будете будувати тільки за допомогою, наприклад, білих деталей, а дитину попросіть робити це з деталей іншого кольору. Просіть малюка дати вам деталь, називаючи колір. Через деякий час виберіть інший колір, потім третій і т.д. Поступово можна буде використовувати в грі кілька кольорів. Підказуйте дитині, що якщо ви візьмете такий-то колір, то він не підійде, а інший буде в самий раз. Так дитина потихеньку почне не тільки запам’ятовувати кольору, але і розуміти, навіщо їх потрібно розрізняти. Коли малюк буде розбиратися в кольорах, підключайте до їх назвам позначення фігур.

  •  

 

  • Збираємо іграшки за кольорами. Після того як ви навчите дитину кольорам завдяки заняттю «сортування», спробуйте пограти з малюком в іграшки, різні не тільки за кольором. Запропонуйте йому зібрати в кошик спочатку іграшки тільки жовтого кольору, а потім тільки зеленого і т.д. Це можна буде робити перед сном, коли будете прибирати іграшки.

Правила, яких потрібно дотримуватися батькам під час спілкування з дітьми

 

1. Бажано, щоб дитина чула літературну мову в

сім’ї, тому що мова дитини розвивається шляхом

наслідування мови людей, які її оточують. Навіть якщо Ви мовчазні від

природи – все одно постійно говоріть з малюком.

2. Супроводжуйте свої дії словами! Але не говоріть

у порожнечу – дивіться малюку в очі. Це особливо

важливо, якщо Ваш малюк надто активний і

постійно рухається.

3. Завжди підтримуйте прагнення дитини до

спілкування, вислуховуйте її уважно, не

обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно,

неквапливо, чітко, виразно, голосом середньої

сили, правильно виголошуйте звуки і слова – це

допоможе малюку швидше опанувати правильну

вимову.

4. Шануйте дитину! Давайте їй можливість чути

себе і Вас. Під час розмови намагайтеся вимкнути

телевізор, радіо тощо.

5. Ніколи не сюсюкайте з дитиною і не

відтворюйте неправильну мову дитини.

6. Говоріть повільно, простими словами,

короткими фразами, витримуйте паузи між

фразами, тоді й діти, наслідуючи Вашу мову,

навчаться правильно говорити.

7. Постійно читайте дитині добрі вірші, казки,

розповіді, перечитуйте їх декілька разів, діти

краще сприймають знайомі тексти.

8. Не вимушуйте дитину вивчати довгі вірші, не

перевантажуйте мовним матеріалом.

9. Чітко називайте нові предмети та їх ознаки,

спонукайте дитину до обстеження предмета.

Особливу увагу приділяйте розвитку дрібної

моторики, бо вона безпосередньо пов’язана з

розвитком мови. Ліплення, малювання, ігри з

дрібними предметами – усе це допоможе мові, а в

майбутньому – в опануванні письма.

Рідна мова відіграє унікальну роль у становленні

мовленнєвої особистості дитини дошкільного віку.

Опанування рідної мови, слова

починається з раннього дитинства, в сім'ї, а вдосконалення

триває протягом життя.

рідна мова є загальною основою навчання і

виховання дітей, як

засіб пізнання та спілкування , найважливіше досягнення дитинства

Дистанційна освіта для дошкільнят

                       

Шановні батьки! Реалії сьогодення внесли свої корективи в наше життя, та в життя наших дітей.

Дистанційна  освіта - це новий виклик, з яким ми сьогодні зіткнулися.  Онлайн-навчання дошкільнят вимагає активного залучення до процесу батьків. Неможливо організувати ефективну  освітню роботу дітей  в дистанційній формі, не залучаючи до цього процесу їх батьків.

 Таким чином, батьки, залучені до спільної роботи:

· беруть участь у прийнятті рішень, що впливають на освіту та розвиток дитини

 · надають необхідну інформацію, що може вплинути на процес навчання та поведінку дитини;

 · беруть участь у дистанційному навчанні, отримують та надають зворотний зв’язок;

  · отримують консультації та рекомендації фахівців, що працюють з дитиною щодо організації робочого місця дитини, налагодження режиму дня, використання навчальних матеріалів, спеціальних засобів, форм і методів виконання тих чи інших завдань;

 · отримують від вихователів  перелік матеріалів , які знадобляться для заняття

Участь батьків дітей з під час  дистанційного навчання може бути:

1. Активна.  батьки мають працювати з дитиною за принципом «рука в руці» – взяти руку дитини у свою, вкласти ручку й разом виконати вправу.

 2. Часткова. Коли під час того ж завдання доречно наполягти на його виконанні, знайти мотивувальний фактор, вмовити, вкласти ручку до руки дитини, а вона сама зможе виконати вправу.

 3. Непомітна. Коли дитина може виконувати всі завдання самостійно й від батьків передбачається лише організаційна та контролююча функція.

Зворотний зв’язок повинен бути своєчасним, конкретним, та зручним(фото виконаної  роботи, фото виконання дитиною завдання, . Можна використати Viber, щоб батьки надсилали малюнки, аплікації, вироби з пластиліну, одним словом все те, що дитина виконувала, або в коментарях під завданням у групі) щоб було видно, що дитинка позаймалася та виконала завдання..  Коли діти виконують вправи, батьки їм допомагають. Допомога батьків не має бути надмірною, оскільки в якийсь момент дитина може перекласти відповідальність на дорослого, який сидить поруч.  Батьки мають допомагати, а не робити замість дитини.   . Якщо батьки весь час будуть з педагогами на зв’язку, то вони знатимуть, що батьки справді займаються з дітьми .

.Необхідно забезпечити раціональну організацію  робочого місця, меблі повинні відповідати зросту дитини, екран розташований  на рівні очей,  відстань очей дитини від екрана  не менше 50 см,  взаємодія можлива в форматі :педагог -батьки –дитина. Перегляд розважальних  передач не частіше 1 разу в день, тривалість перегляд у  не повинно перевищувати  20 хв для  дітей 3-4 років, і 30 хв для дітей  5-6 років. Комп’ютерні ігри розвивають  швидкість реакції, увагу,дрібну моторику візуальне  сприйняття об’єктів, логічне мислення.

 "Дистанційна освіта для дошкільнят»   Поради для батьків.

1 Організуйте зручне робоче місце для дитини, налаштуйте техніку.

2 Запровадьте оптимальний режим занять, визначте оптимальний час необхідний для виконання завдань дитиною, та зручний час для себе, але  пам’ятайте що час  виконання завдань в 1 половині дня - оптимально, в 2 половину дня – допустимо.

3 Будьте з дитиною завжди, під час перегляду відео,під час запропонованих завдань,  під час дидактичної гри, тощо…допомагайте їй, прослідкуйте, щоб дитина давала відповіді на запитання, якщо вона не знає , поясніть їй, та спонукайте до повторення відповіді.

4 Систематично переглядайте завдання, матеріал , який пропонується дитині, намагайтеся дотримуватися рекомендацій вихователя.

5 Давайте дитині завдання на розвиток мязів рук, виконуйте завдання в запропонованих вихователем  заняттях  (конструювання дрібним конструктором, малювання, ліплення, вирізування, заштриховування, розмальовування)

6 Розвивайте у дитини мислення, пам'ять, увагу, словниковий запас під час запропонованих ігор

6 Хваліть дитину, навіть за найменші успіхи, розмовляйте спокійним голосом.

7 Дотримуйтеся режиму дня. Нехай дитина  прокидається у один і той же час,  не зловживає солодким, в певний час займається, та обов’язково  після занять,  після роботи з комп’ютером  зробить гімнастику  для очей. , займеться  фізичними вправами, перебуваючи на свіжому повітрі та спілкуючись з друзями. Спонукайте дитину до виконання руханок,  дихальних, пальчикових гімнастик.

8 Повідомляйте вихователя, щодо стану здоровя дитини та її місця перебування.

bottom of page